В Україні останніми роками спостерігається велика нестабільність валових зборів зерна пшениці. Значне коливання урожайності та валових зборів зерна за роками зумовлюється насамперед неадаптованістю технологій чи їх окремих складових до несприятливих погодних умов. Нове тисячоліття розпочалося із вкрай несприятливих умов для перезимівлі озимих та дуже жорсткої посухи, що істотно зменшили врожайність та валові збори зерна в нашій країні. На фоні нестабільного виробництва зерна дедалі більшої актуальності у нас набуває проблема істотного погіршення його якості. З цього приводу серед науковців і фахівців існує багато думок щодо причин виникнення та шляхів подолання цієї проблеми, які можна умовно об’єднати за такими напрямами: дефіцит азоту у пшеничних агроценозах — пропонується внесення його на рівні країн ЄС; через зростання обсягів зерна, ураженого клопом шкідливою черепашкою, постає питання про впровадження у виробництво надсильних сортів пшениці; через зниження кількості і якості клейковини впродовж післязбирального дозрівання зерна необхідно спрямувати агротехнології на підвищення рівня білка у зерні до 12% і вище. Впровадження інтенсивних і ресурсоощадних технологій дає можливість значно поліпшувати якість зерна. Серед агротехнічних заходів, що найбільше впливають на якість зерна пшениці озимої, найважливіше значення мають сорти та мінеральні добрива, особливо азотні.