Протягом 2019-2020 років науковцями кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України було узагальнено результати понад десятирічної роботи над удосконаленням існуючих таксаційних нормативів.

Наприкінці 2020 року було підготовлено та затверджено на науково-технічній раді Державного агентства лісових ресурсів України оновлену редакцію Лісотаксаційного довідника, використання якого принципово покращить точність таксації, зокрема матеріальної оцінки лісосік для м’яколистяних порід.

Ключовим новим нормативом, у оновленій редакції довідника, стали дані для десяти основних лісоутворювальних порід України про розподіл об’єму ділових стовбурів за класами і підкласами товщини, узгоджені з європейськими підходами щодо таксації круглих лісоматеріалів. Нормативи визначають максимально (!) можливий вихід ділової деревини зі стовбурів ділових дерев відповідно до технічних умов на класифікацію лісоматеріалів. Про запровадження даних нормативів зараз мова не йде, однак рано чи пізно постане питання невідповідності у класифікації деревини під час матеріальної оцінки та реалізації деревини. Вагомий внесок у розроблення цих нормативів зробив доцент Сергій Миколайович Кашпор.

Важливо, що таблиці для розподілу об’єму ділових стовбурів за класами і підкласами товщини пройшли виробничу перевірку у процесі заготівлі деревини на лісосіках. Важливі висновки про особливості обліку та реалізації круглих лісоматеріалів були зроблені на  науково-виробничому семінарі  за участі головних лісничих та інженерів підприємств Черкаського обласного управління лісового і мисливського господарства. Уже зараз зрозуміло, що необхідно удосконалювати технічні умови на класифікацію круглих лісоматеріалів, які пройшли уже понад 2-ох річну апробацію і мають потребу в удосконаленні.

У оновленому довіднику вперше опубліковано розрядні об’ємні таблиці для пристиглих, стиглих і перестійних насаджень та нормативи для проєктування біотехнічних заходів у мисливських угіддях, у вигляді таблиць запасів літніх і зимових кормів з дерев осики та кущів верб.

Використання суттєво удосконалених сортиментних таблиць для пристиглих, стиглих і перестиглих деревостанів вирішить проблему  узгодженості даних відводів та матеріальної оцінки, в першу чергу, для березняків, вільшаників та осичників.

Окремі нормативи у довіднику призначені для роботи комунальних підприємств з утримання зелених насаджень у містах. Урбанізація та необхідність реконструкції зелених насаджень зумовили необхідність доповнення нормативів об’єму стовбурів гіркокаштана звичайного та клена (ясенелистого, сріблястого) в умовах забудованої частини міст.

Також довідник містить удосконалені шкали для визначення розряду висот пристиглих, стиглих та перестійних деревостанів основних лісоутворювальних порід та уточнені дані у таблицях ходу росту для бука і вільхи. Зміни у стандартних таблицях стосувалися лише вільшаників.

Широке впровадження і розповсюдження лісотаксаційного довідника потребує оновлення різних методичних рекомендацій та інструкцій, однак цей клопіт вартий того, щоб усунути недоліки та полегшити роботу тих, хто у польових умовах за будь-якої погоди обліковує лісові ресурси.

Звичайно, у епоху діджиталізації та цифровізації використання лісотаксаційних нормативів не обмежиться паперовими книгами. Сподіваємося, що у недалекому майбутньому основні нормативи будуть внесені у різноманітні комп’ютерні програми та інтегровані у єдину систему управлінням лісовими ресурсами, концепція створення якої невпинно дозріває у лісівничому середовищі. Разом з тим, у кожного лісівника має бути доступ до аналогового лісотаксаційного довідника для максимально точного обліку лісопродукції та якісного проєктування й виконання лісогосподарських заходів.