Висвітлені теоретичні основи, суть, еволюція і характеристика сучасних систем землеробства у контексті біосферної парадигми природокористування, закону ноосфери В. І. Вернадського і осмислення змісту системи як наукової категорії. Обґрунтована необхідність відтворення родючості ґрунту і проєктування адаптивно-ландшафтних систем землеробства. Викладені методологічні і теоретичні основи сучасних систем землеробства. велику увагу автори приділили системі сівозмін - головній складовій будь-якої системи землеробства, яка визначає агрономічну стратегію підвищення продуктивності орних земель. висвітлено агроекологічне групування земель, природоохоронна організація території, агроекологічні основи обробітку і удобрення ґрунту, шляхи призупинення і подолання ґрунтових деградаційних процесів.