В наш час, коли є хороші версії електронних універсальних словників (наприклад Google-перекладач, де можна знайти переклад будь-якого слова), постає питання наскільки необхідним є видання ще одного додаткового словника по бджільництву. Є кілька аргументів "за" щодо видання окремого фахового словника по бджільництву:

1. Терміни бджільництва — це, зокрема, пасічний жаргон, який дослівно не перекладається, наприклад, Queen - це королева, в бджільництві це бджолина матка або supersedure - тиха заміна матки, або comb - це гребінець, а в бджільництві це щільник.
2. Є абревіатури слів, які щось означають лише в контексті бджільництва, наприклад, термін WAS (просто слово, то це дієслово - був), але у бджільництві - це Western Apicultural Society (WAS) - наукове бджолярське товариство західних штатів США від Аляски до Каліфорнії, включаючи Гаваї і західні провінції Канади, яке має свій бюджет, свій сайт, видає журнал, проводить щорічні наукові конференції з числом учасників від кількох сотень до кількох тисяч з десятками наукових доповідей. І є ще багато подібних абревіатур, які ми не розуміємо і смислів яких ми не можемо знайти в просто англо-українському словнику.
3. Деякі терміни вимагають пояснення, наприклад, термін: bee space - бджолиний простір, у нас це бджолина відстань. Бджолиний простір - це одне з фундаментальних відкриттів в біології бджіл, яке приписують Лангстроту. Відкриття бджолиного простору привело до створення рамкового вулика з розбірним гніздом. Спочатку відкриття було засекречено. Але навіть серед наших дипломованих спеціалістів немає чіткого розуміння - а що таке бджолиний простір, який у нас чомусь трактується як бджолина відстань.
4. Словник потрібен хоча би для того, щоб всі ми, читачі, однаково і адекватно розуміли англійські тексти. Наука про бджіл в наш час - це тексти переважно і в значній мірі англійською мовою. Вміння читати англійською сьогодні - це як 100 років тому вміння читати взагалі.
5. Ситуація має і зворотний напрямок. Українські спеціалісти по бджільництву мають висловлюватися перед світовою спільнотою, не суперечачи один одному. Наприклад, у нас є чотири латинські терміни для означення назви раси українських бджіл, а карпатська бджола не має жодного. Може пора прийти до спільного знаменника в подібних термінах? Хоча би для того, щоб світ розумів нас адекватно. Вважаю, словник має допомогти нам вирішувати проблеми і в цьому питанні.
6. Деякі терміни перекладені у нас неправильно, наприклад, то й же бджолиний простір подано в нашій літературі як бджолина відстань. Деякі терміни мають історичну тяглість і не можуть бути перекладені не те що дослівно, але і на понятійному чи ментальному рівні. Наприклад, матка - це як мати вулика, в англомовному світі матка - це королева. Тут королева сприймається, як мати нації. Справа в тому, що Україна не була королівством майже ніколи, і в нас немає понятійного ряду такого плану щодо королеви. Ймовірно, термін “матка” старіше від поняття “королева” і виникло ще в доісторичні часи, оскільки в наш час в соціальному плані для людей він вже нічого не означає.
7. Просто чисто англо-українських словників по бджільництву у нас не було видано жодного. Ми маємо право на таке видання, як одна з найбільших бджолярських спільнот світу.

Щоб читати і розуміти тексти по бджільництву англійською мовою потрібно три речі: знання мови хоча би на початковому рівні, наявність словників - загального і бджолярських термінів і знання бджільництва, хоча би мінімальні. Словник має на меті допомогти пасічникам в цьому плані.